Загублені вівці та невдячний раб
Якось фарисеї, книжники та законники підійшли, щоб послухати Ісуса. Вони були вражені, побачивши з Ісусом злодіїв, брехунів, шахраїв та блудників.
Ісусу не слід було б дозволяти цим грішникам перебувати з «порядними» юдеями. Ісусу було дивно невдоволено, і не слід Йому їсти з ними. Ісус чув їхні нарікання. Він сказав їм: Уявіть собі, що ви маєте сто овечок. Якось увечері ви виявляєте, що однієї овечки не стало. Чи ви ляжете спати, вирішивши, що одна овечка – це така вже й велика втрата? Звичайно, ні. Як би ви не стомились, ви підете в шукатимете її доти, поки не знайдете. Тоді ви з радістю віднесете вівцю додому й запросите сусідів порадіти з вами, що вівця ваша знайшлася. Далі Ісус сказав: — Те саме відчуває Бог, маючи справу з людьми. Більша радість буває на небі через одного грішника, який смиренно приходить до Бога, ніж через дев'яносто дев'ять людей, які вже Його слухають. Ісус мав дане Петру розуміння того, як Бог поводиться з людьми. Якось Петро запитав: — Учителю, скільки разів мені прощати того, хто погано поводиться зі мною? Чи сім разів досить? — Ні, Петре, — відповів Ісус. — Прощай до семидесяти разів по сім! Послухай таку притчу: «Один цар виявив, що його слуга винен йому величезну суму грошей. Він наказав продати в рабство цього чоловіка разом з його дружиною і дітьми. Але слуга впав на коліна в ноги своєму багатію благаючи його про милосердя. Тому цар пожалів того чоловіка і викреслив його борг із своїх записів. Коли цей слуга вийшов, то зустрів свого товариша, що був винен йому невелику суму. Він схопив його і почав душити, вимагаючи: — Зараз же віддай мені весь борг! Будь ласка, потерпи, і я все віддам тобі, — почав просити товариш. Але той навіть слухати не захотів і запроторив нещасного до в'язниці. Коли цар почув про це, то дуже розгнівався. Він сказав цьому слузі: «Я простив був тобі величезну суму. Чи не проявляв лише невелику. Тож іди до в'язниці, поки не заплатиш усього боргу». — Пам'ятайте, — сказав Ісус, — Бог не прощатиме вам, поки ви не прощатимете один одному від щирого серця.
Матвія 18:7-14; 21-35; Луки 15:3-7
Для батьків: «Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле» (Мт. 18:11).
Питання для дітей:
- В якому випадку пастух може залишити дев'яносто дев'ять своїх овець?
- Скільки разів Бог хоче, щоб ми прощали один одного?
- Чи буде Бог нас прощати, якщо ми не прощатимемо інших людей?