Бог утішає його уві сні
Ісав, дізнавшись, що він втратив благословення, дуже розгнівався. Він сказав: – Незабаром мій батько помре, і тоді я вб’ю Якова. Почувши це, Ревека сказала Якову: – Поки не пізно, тікай геть із дому. Можливо, Ісав, коли не бачитиме тебе, забуде про свій гнів.
Тож Яків покинув рідний дім і подався в далеку дорогу до Харану. Якось увечері, коли вже зайшло сонце, він зупинився, щоб заночувати. Назбиравши каміння, він поклав його собі під голову замість подушки. Тієї ночі йому наснився дивний сон. Ніби стоїть на землі висока драбина, що сягає до неба, і по ній сходячи й піднімаються ангели. А на самому верху драбини стоїть Господь. Бог промовив до Якова: «Землю, на якій ти лежиш, я дам тобі та нащадкам твоїм. Я подбаю про тебе і поверну тебе знову до цієї землі». Уранці Яків прокинувся й мовив: «Справді, Господь перебуває на цьому місці, а я про це і не знав! Я думав, що я зовсім один. Тут дім Божий, і це брама небесна». Каміння, яке Яків поклав собі під голову замість подушки, він поставив як пам’ятник, і в подяку Богу він вилив на нього зверху оливу.
Потім Яків вирушив далі й прийшов до криниці, розташованої поблизу міста Харана. Там біля криниці, він зустрів свою двоюрідну сестру Рахіль. Яків був такий щасливий, що заплакав від радості. І покохав Яків Рахіль і захотів, щоб вона стала його дружиною.
Буття 27:30-46; 28; 29:1-14
Для батьків: "Ангел Господній табором став кругом тих, хто боїться його, і визволив їх" (Пс. 33:8).
Питання для дітей:
- Чому Яків покинув рідний край?
- Хто сходив і піднімався по драбині, яку Яків бачив уві сні?
- Хто стояв на самому верху драбини?
- Що поклав Яків під голову замість подушки?